Назва проекту: Міжнародна молодіжна зустріч «Мюнхен–Київ»

Виконавець проекту: Секретаріат правління МГО "МФ "Взаєморозуміння і толерантність"

Координатор: Сочка Л.І., керівник-головний спеціаліст відділу міжнародних зв’язків і розвитку програм

Термін дії проекту: 01.09.2013 р. – 31.12.2013 р.

Бюджет проекту: 181 320 грн. 

Учасники-партнери: ВГО "Спілка Самаритян України. Київське об’єднання", Союз Робітничих Самаритян Баварії (Баварське Молодіжне Об’єднання ASJ), загальноосвітня школа № 214 Оболонського району м. Київа, Київський місцевий осередок та Переяслав-Хмельницьке відділення МГО "МФ "Взаєморозуміння і толерантність".

Мета проекту: Заохочення молодого покоління до вивчення маловідомих сторінок   історії Другої світової війни, пов’язаних з історією примусової праці, поширення цих знань у суспільстві; сприяння подоланню соціальної ізольованості колишніх примусових працівників шляхом особистих зустрічей та уваги до їхньої долі; пропаганда ідей гуманізму, толерантності та демократичних цінностей; розвиток німецько-українських відносин, зміцнення партнерських зв’язків з Союзом Робітничих Самаритян Баварії.

Регіон дії проекту: м. Київ та Київська область

Опис проекту: Підготовка та проведення міжнародної молодіжної зустрічі з   Баварським молодіжним об’єднанням самаритян. Проект націлений на розвиток партнерських стосунків між містами-побратимами м. Київ та м. Мюнхен, ФРН, зокрема в аспекті молодіжного обміну.

Результати проекту: Міжнародна молодіжна зустріч з самаритянською молоддю з міста Мюнхен з успіхом пройшла з 27 листопада по 1 грудня 2013 року. Гості, які приїхали до Києва, а це семеро підлітків у супроводі трьох керівників, мали на меті відвідати вдома похилих жертв нацистських переслідувань, якими опікується Київська Спілка Самаритян www.ssu.kiev.ua, глибше ознайомитись з тематикою вивозу українців на примусову працю до міста Мюнхен, Німеччина у роки Другої світової війни, отримання компенсаційних виплат.

Старшокласники київської школи № 214 Оболонського району м. Києва, які брали участь в цій програмі, підготували виступи по біографіях родин своїх вчителів, яких торкнулась підневільна праця під час Другої світової війни. Учень 11 класу Олександр Масенко у формі вікторини заохотив ровесників запам’ятати цікаві факти про культуру України, зробивши акцент на тому, що маємо спільного з Німеччиною.

Один з днів німецька та українська молодь провели у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, де  разом посадили дерева у саду пам’яті біля школи № 1. Акція, що стартувала у місті з ініціативи Переяслав-Хмельницького відділення нашої організації, проходить під гаслом «Цей сад – свідок подій Другої світової війни. Посади дерево – вклонися пам’яті жертв нацизму!».

Вдячні за щирий прийом і громаді села Дівички Переяслав-Хмельницького району, зокрема, сільській школі у Дівичках. Незважаючи на осінні канікули, школярі та педагоги прийшли привітати німецьку групу, організували знайомство з українською кухнею свого регіону і вразили всіх своїми знаннями німецької та англійської мов! У школі ми зустрілись з трьома підопічними нашої організації – Марією Фенько, Іваном Андріяшем та Яковом Ломакою. Розмова з колишнім в’язнем концтаборів Аушвіц та Маутхаузен Я.Ломакою, який досі носить на руці «сувенір» - витатуюваний табірний номер, глибоко вразила молоде покоління. Зустріч з жителем Дівичок 88-річним Данилом Михайловичем Ярошем пройшла у нього вдома на сільському подвір’ї. Для німецької молоді це було перше знайомство з життям колишніх примусових працівників на селі: «Такого вже в Німеччині практично не зустрінеш – маленька одноповерхова, але доглянута, хатка, кури в цяточку бігають по двору, сім’я все вирощує самостійно, купують тільки цукор та солодощі.»

Весело і водночас з деяким сумом пройшла наша зустріч з дітьми, народженими під час війни у Німеччині, – активістами проекту Київського місцевого осередку «Стимул заради життя». Чудовий виступ хору, яскраві національні костюми, дружня відкрита атмосфера сприяли спілкуванню, подекуди і без допомоги перекладачів. Та все одно важко було розповідати про голодне дитинство, напівсирітське життя без батька, вимушене мовчання. Надія Іванівна Чумаковська, народжена у 1944 році під Мюнхеном, виконала батькове передсмертне прохання – передати вітання та подяку німецькій сім’ї, яка допомогла тоді вижити з маленькою дитиною. 

Свої враження німецька молодь щовечора виставляла в інтернет-щоденнику подорожі http://www.jff.de/asb_ukraine/.

Відзняті під час поїздки кінокадри, уривки інтерв’ю з старшим та молодшим поколінням будуть покладені в основу фільму, який вийде навесні наступного року на місцевому телебаченні м. Мюнхена. 

Учасники проекту:

Фотогалерея: